Ананенко Ганна та Феодосія

Під час нацистської окупації Феодосія Ананенко разом із матір’ю Ганною та молодшим братом Анатолієм проживали в с. Рибинськ на Чернігівщині. Батько Іван Ананенко в червні 1941 р. був призваний на фронт. Вважається зниклим безвісти у грудні 1943 р. (за іншими даними – у вересні 1941 р.). Анатолій (1925 р. н.) розстріляний нацистами у 1943 р. в рідному селі під час каральних акцій у відповідь на диверсії радянських партизанів.

В один із морозних грудневих вечорів 1941 р. до будинку Ананенків постукала жінка з донькою, попросила для неї харчів. Ганна Миронівна помітила, що вона ледь тримається на ногах, тож забрала їх до хати, обігріла й нагодувала. Гостя призналася, що вона єврейка Софія Якубович.

Разом із донькою Вірою змушена була залишити своє житло в Корюківці після того, як нацисти розстріляли її синів-підлітків Бориса та Леоніда. Блукаючи кілька днів лісами, жінка випадково вийшла до села й наважилася постукати до першої-ліпшої хати.

Феодосія та її мама дозволили їм залишитися. Переховували на горищі, у хліві. Аби в сусідів не виникло підозри, що Ананенки допомагають євреям, на певний час вони попросили своїх родичів Михайла та Мотрону Юрченків, щоб ті прихистили втікачів у себе.

Узимку 1942 р. Софія та Віра перебралися до партизанського загону, що діяв у лісі неподалік с. Журавлева Буда. До вигнання нацистів із краю Софія була в загоні куховаркою. По війні разом із донькою повернулася до Корюківки. Протягом життя родина Якубовичів підтримувала зв’язок зі своїми рятівниками.

24 січня 2000 р. Яд Вашем удостоїв Ганну Ананенко та її доньку Феодосію Ананенко (Товстоног) звання «Праведник народів світу».